Чому з сотень професій я обрала професію бібліотекаря? Любов до книги, до читання? Ні, не тільки це. Головне, по-моєму, людина, що дає книгу, несе людям світло пізнання, допомагає через книгу подолати свої сумніви, розчарування, відчути справжні хвилини щастя. Я обрала професію бібліотекаря справою свого життя. Я не уявляю себе окремо від книг, окремо від бібліотеки, від спілкування з читачами. Всі люди, які обрали цю професію, об’єднані однією спільною справою, однією турботою, одним бажанням – дарувати людям радість!
Є поняття «домашнє вогнище», «вогнище культури». З давніх-давен повелося, що вогонь, вогнище повинна підтримувати жінка. Мабуть тому, в бібліотеках працюють в основному жінки, які бережуть духовне тепло, потрібне людям. Наші бібліотекарі своїм ентузіазмом, любов’ю до друкованого слова виховали не одне покоління освічених людей. Бібліотекар і розпорядник долі книг, і перший стимулятор читацького інтересу, і добрий порадник. Бібліотекар – провідник, який допомагає книзі знайти дорогу до серця читачів. Читач для бібліотеки – завжди дорогий і шанований гість. І коли він приходить до бібліотеки, бібліотекар віддає йому свою мудрість і силу знань. Він як лоцман у книжковому морі, що упевнено веде свій корабель у чудову країну знань.
Перша прочитана книжка – це перше знайомство з чарівним світом. Добре і щедре серце, а ще уміння, бажання, винахідливість потрібно мати бібліотечним працівникам, які працюють з дітьми. Це так важливо – підібрати ключ до дитячих сердець, зробити так, щоб кожне відвідування в бібліотеку стало мандрівкою в казку, в далекі, таємничі світи. Саме такі люди працюють і творять в нашому районі.
Шкільна бібліотека - це багатогранний діамант, кожну грань якого відшліфовує своєю професійною майстерністю бібліотекар.
Професіоналізм, ентузіазм, комунікативні навички, вміння працювати у команді та вирішувати проблеми, ініціативність, гнучкість, інноваційність і креативність шкільного бібліотекаря складають концепцію успіху справи, якою він займається.
Вже давно шкільна бібліотека перестала сприйматися, як місце видачі підручників та художньої літератури. На сьогодні це потужне інформаційне середовище здатне задовільнити потреби найвибагливішого користувача. Окрім того, шкільна бібліотека - оазис спілкування, місце, де можна знайти застосування своїм здібностям, або отримати психологічну і моральну підтримку.
Шкільний бібліотекар - учитель, до якого діти ідуть радитися, звертаються з різними питаннями.
Шкільний бібліотекар - це і завідувач, яка веде документацію, слідкує за дизайном і оформленням бібліотеки, веде інвентарні та сумарні книги.
Шкільний бібліотекар - це бібліограф, який постійно знаходиться у пошуку інформації для задоволення читацьких запитів. Інформує про нові надходження, складає рекомендаційні списки, веде систематичні й тематичні картотеки, алфавітний та систематичний каталог, оформлює передплату періодичних видань.
Бібліотекар шкільної бібліотеки - це і бібліотекар, який постійно працює на абонементі та в читальному залі, проводить запис читачів у бібліотеку, видає книги, забезпечує учнів підручниками.
Шкільний бібліотекар - це бібліотекар-педагог, який завжди прийде на допомогу користувачам, учителям та учням, допоможе знайти потрібну книгу, необхідну інформацію, працює з дітьми індивідуально, проводить масову роботу.
Бібліотекар – це психолог, лікар та актор одночасно.
Колись професію бібліотекаря вважали мало не містичною. Адже людина, котра володіє неабияким інтелектом, а окрім цього зберігає чужі думки, фантазії, знання, перетворені у друковане слово сама по собі вже майже казкова особа. Таємниця книги завжди зачаровувала й притягувала до себе людей, а зберігачі цього скарбу викликали трепет і повагу. Із плином часу мінявся стиль роботи бібліотечних працівників, читацькі уподобання, фондові наповнення, але дещо залишилося незмінним упродовж століть – бібліотекарів і досі шанують і поважають. Образ бібліотекаря, його знання, манери, стиль поведінки, багато інших якостей завжди поєднувались з образом бібліотеки.
«Успіх бібліотекаря – це тріумф бібліотеки. А його розчарування - її невдачі.» Давайте згадаємо образ бібліотеки стародавнього Єгипту асоціювався у суспільній думці з храмом, часто на порталах бібліотек викарбовувалися написи: « Ліки для душі». А народи Близького Сходу називали бібліотеки «Храмами мудрості», «Домами порад і настанов», «Майстернями розуму». Бібліотеки очолювали уславлені мудреці, які одночасно були вихователями дітей царських сімей, лікарями, ученими, філософами.
Тож маючи щоденний діалог між бібліотекарями і користувачами, він визначається у таких виразах: « Бібліотекарями народжуються…», «Бібліотекар - цікава людина», «Бібліотекар може розповісти багато цікавого, пізнавального», « Людина, яка знає свою справу», « Бібліотекарі – професіонали, люди духовно багаті, віддані професії, майстри своєї справи», «Люди з великої букви, які володіють сучасними технологіями, користуються Інтернетом», « Бібліотекарі віддають улюбленій бібліотечній справі всі свої знання, вміння і талант», « Бібліотекар – навігатор у морі книг та інформації». То ж слід пам`ятати про сьогоднішні уявлення користувача про нас, намагатись відповідати їм, а от же « відкриваючи перед дитиною двері бібліотеки, дарувати їй Всесвіт». Сучасні діти люблять читати і спілкуватися й залюбки ходитимуть до бібліотеки, якщо ми, бібліотекарі, створимо привабливі умови для них. «Процвітаюча бібліотека сьогодні – процвітаюча держава завтра…» Такі реалії життя сучасного цивілізованого суспільства.
Стиль та імідж сучасного бібліотекаря, відіграє одну із пріоритетних ролей., адже базується, як правило, на основі нового мислення, інноваційних підходів, корпоративних пріоритетах сучасної шкільної бібліотеки.
Саме компетентність та комунікабельність бібліотекарів є неодмінною умовою високого престижу бібліотеки. Плине та змінюється час, « цифрові технології» розвиваються дуже стрімко й інтенсивно впливають на громадське життя, на бібліотечну та професійну сферу, тому шкільні бібліотеки змушені змінюватися, щоб зберегти себе як державну культурну цінність і як соціальний інститут. Для бібліотекаря сьогодні, як ніколи, важливі такі якості, як культура спілкування і вихованість, начитаність, розвинутий інтелект, делікатність, шанобливе відношення до читача, коректність і високий професіоналізм.
Сучасний бібліотекар – сучасна бібліотека
Взаємодія з читачем і побудова працюючого зворотного зв'язку - одне з ключових питань, що стоять сьогодні перед працівниками бібліотек. Вони налагоджують зворотній зв'язок з дійсними та потенційними користувачами, виходячи з власних ресурсів і навичок: влаштовують телефонні інтерв'ю, онлайнові обговорення, письмові анкетування або зустрічі. А ще проводяться публічні звіти.
Вважається, що публічне звітування є необов'язковим, і кожна організація вирішує сама, робити звіт чи не робити. Але саме звітування може послужити хорошу службу бібліотеці при вирішенні нею ключових завдань: залучення коштів на свої проекти, завоювання довіри у громаді, серед колег і клієнтів, налагодження зв'язків з владними структурами тощо. З "необов'язковості" звітування автоматично випливає, що не існує єдиних чітко заданих параметрів для підготовки цього документа.
Публічний річний звіт - це документ, який повно і наочно представляє діяльність організації за минулий рік. Він інформує клієнтів, співробітників, партнерів і суспільство в цілому про те, як громадська організація реалізує цілі, закладені в її місії або стратегічних планах. Звіт базується на реальних фактах і виконує одночасно звітну, інформаційну, презентаційну і навіть фандрайзингову функції – у будь-якому поєднанні.
У бізнес-спільноті практика створення і розповсюдження річних звітів існує вже давно і стала нормою ділового спілкування. Готовність розкривати інформацію про діяльність та фінанси організації, вміння цю інформацію піднести є необхідними показниками справжнього професіоналізму, підтверджують серйозність і чесність організації.
Річний звіт є ефективним інструментом для підтвердження цих необхідних якостей. Це своєрідний "знак якості" для організацій, що поважають себе.
Якщо точніше - річний звіт створюється, аби:
• Інформувати громадськість про внесок бібліотеки у розвиток суспільства.
• Продемонструвати значущість і надійність організації - користувачам, колегам, владі, потенційним партнерам.
Річний звіт допомагає організації оцінити і осмислити власну діяльність. Зокрема, він дозволяє:
• Проаналізувати діяльність бібліотеки за рік, оцінити сильні та слабкі сторони, врахувати їх при плануванні подальшої роботи.
• Створити в організації систему збору інформації про її діяльність, користувачів, послуги, партнерів і т.д.
• Підвищити цінність організації в очах команди і волонтерів, які в процесі створення річного звіту краще уявляють основні напрямки діяльності організації, її витрати і доходи, а значить, можуть сформулювати конструктивні пропозиції щодо оптимізації діяльності. Крім того, коли видно результат роботи, підвищується мотивація тих, хто працює в організації («мовляв, не даремно я саме тут», «тут є і мій особистий внесок»).
А ідеальним засобом самооцінки діяльності фахівця в бібліотечній діяльності в даний час стало індивідуальне портфоліо.
Грамотно складене портфоліо може розповісти про те, як ми самі себе бачимо і представляємо свою професію, про свої досягнення і напрацювання, про реалізацію власних проектів розвитку бібліотеки. Воно дозволяє звести воєдино і систематизувати інформацію, розташувати її у певній логічній послідовності і доповнювати в міру необхідності.
Остаточний вигляд портфоліо залежить від самого бібліотекаря, оскільки він сам вибирає форму, модель і структуру роботи, сам вирішує які документи (роботи) і в якому порядку включати. На будь-яку сторінку можна помістити доповнення, якісь зауваження, роздуми і самоаналіз.
Портфоліо дає можливість створити індивідуальний портрет бібліотекаря, кваліфіковано представивши його професійні досягнення. По суті, це один із способів самопрезентації як фахівця певного рівня. Практична значимість портфоліо виражається необхідністю проходження атестації, систематизації діяльності фахівців бібліотек і як фактор, що стимулює професійний розвиток. Портфоліо - спосіб накопичення, фіксування, оцінки індивідуальних досягнень за певний період часу. Основний сенс портфоліо - «показати все, на що ти здатний». Ціль портфоліо: накопичення досягнень, відслідковування індивідуального прогресу, представлення діяльності і професійного розвитку за певний період часу.
Завдання портфоліо:
- проаналізувати і узагальнити свою роботу;
- зв'язати воєдино окремі аспекти своєї діяльності;
- відобразити динаміку професійного розвитку;
- представити досвід своєї роботи найбільш повно і ефективно.
Функції портфоліо:
- Аналітична - аналізує та узагальнює роботу фахівця.
- Накопичувальна - відображає досягнення бібліотекаря і розкриває спектр виконаних творчих робіт.
- Розвивати - забезпечує безперервний процес навчання і самоосвіти.
- Модельний (діагностична) - відображає динаміку професійного розвитку, демонструє стиль роботи, допомагає спланувати діяльність.
- Мотиваційна - заохочує результати діяльності.
- Рекомендаційні - представляє особу при зміні роботи.
- Рейтингова - дозволяє визначити кількісні та якісні індивідуальні досягнення.
Форми портфоліо:
Портфоліо може бути представлене на паперових носіях та в електронній версії. Паперовий формат портфоліо представляється у вигляді папки з документами. Електронний еквівалент портфоліо - у вигляді файлів на магнітному носії у формі електронної презентації (реалізує принцип наочності) або веб-сайту (володіє більшою інформативною наповнюваністю).
Моделі портфоліо:
В залежності від специфіки мети використання існують різні варіанти моделей портфоліо.
При вступі на нове місце роботи використовується Портфоліо презентаційне - це колекція кращих робіт бібліотекаря.
У портфоліо досягнень акцент робиться на документи, що підтверджують успіхи діяльності бібліотекаря. Дана модель відображає прогрес в дослідницькій, професійній або творчої діяльності.
У тематичному портфоліо акценти розставляються на тематично відокремлені творчі роботи в одній або декількох сферах діяльності.
Портфоліо комплексне містить у собі елементи перерахованих вище видів портфоліо і є найбільш ефективним і затребуваним.
Не існує єдиних стандартів і вимог щодо організації та оформленню бібліотечного портфоліо, тому підходи до побудови портфоліо можуть бути різноманітними, залежно від індивідуальних особливостей бібліотекаря. Він сам обирає вид і структуру свого портфеля, вирішує, які документи і роботи і в якому порядку включати до нього.
Важливо, щоб бібліотекар проаналізував свою роботу, власні успіхи, узагальнив і систематизував бібліотечні досягнення, об'єктивно оцінив свої можливості і побачив способи подолання труднощів і досягнення більш високих результатів. Перш ніж починати формувати портфоліо, дайте відповідь на наступні питання.
Для чого я хочу створити портфоліо?
Залежно від відповіді визначте модель вашого портфоліо.
Що я включу в портфоліо?
Професійний портфоліо рекомендується робити за останні 3-5 років, але деякі матеріали, наприклад грамоти або дипломи регіонального рівня, можна включати і за 10-15 років. Необхідно вирішити які матеріали включити в портфоліо - найкращі або всі, які є. Пам'ятайте одне - не можна обійняти неосяжне.
Важливо визначити, як будуть розташовані матеріали.
В якості прикладу завідувачка методико-бібліографічним відділом Центральної міської бібліотеки м. Тамбова (Росія) Лариса Рязанцева пропонує один з варіантів структури комплексного портфоліо. Портфоліо складається з шести розділів, які при необхідності можна поєднати або, навпаки, роздробити.
1. Титульний аркуш;
2. Візитна картка;
3. Творче досьє;
4. Освітній колектор;
5. Банк особистих досягнень;
6. Портфель відгуків;
На титульному аркуші зазначаються:
- назву установи, в якій працює бібліотекар;
- назву папки;
- прізвище, ім'я, по батькові бібліотекаря;
- посада;
Зі зворотного боку розміщується супровідний лист або зміст, що розкриває основний зміст всього портфоліо і його призначення (з найменуваннями матеріалів, номерами сторінок, додатків і т.д.).
У візитній картці розкривається особистість власника портфоліо. Тут можуть бути розміщені:
- фотографії;
- автобіографія;
- резюме;
- професійно-бібліографічне кредо;
- цілі і завдання професійної діяльності;
- інформація і документи про освіту;
- загальний трудовий і бібліотечний стаж роботи;
- кваліфікаційна категорія;
- професійні інтереси;
- громадське навантаження;
- особистий план фахівця на рік (можна розробити план і на більший період часу).
Творче досьє являє собою колекцію кращих матеріалів бібліотекаря, що відображають основні напрямки і види діяльності. У нього можуть входити:
- дослідні роботи;
- проекти;
- програми клубів;
- індивідуальна і масова робота (сценарії заходів, виставки, фотографії та відеоматеріали із записом проведених заходів тощо);
- довідково-інформаційна діяльність;
- застосування інноваційних технологій;
- розробка бібліотечної продукції (плакатів, пам'яток, буклетів тощо);
- мультимедійні продукти, створені бібліотекарем.
Освітній колектор або карта професійного зростання дозволяє судити про процес індивідуального розвитку бібліотекаря. Тут відображаються:
- документи про підвищення кваліфікації (посвідчення про закінчення курсів, відгуки);
- результати підсумкової атестації, тестування;
- робота в методичних об'єднаннях;
- участь у заходах навчального характеру (семінарах, конференціях, круглих столах і т.д.);
- участь в професійних і творчих конкурсах;
- наявність публікацій у ЗМІ та брошурах, написаних бібліотекарем чи публікацій, присвячених бібліотекарю;
- робота з узагальнення та поширення бібліотечного досвіду (створення інформаційних листків, методичних посібників).
Банк особистих досягнень являє собою портфель сертифікованих (документованих) індивідуальних бібліотечних досягнень, спрямованих на підвищення власної значимості бібліотекаря і відображає його успіхи в заохочення та нагороди. Це можуть бути:
- копії документів, що підтверджують наявність вчених і почесних звань і ступенів;
- найбільш значимі урядові нагороди, грамоти, листи подяки;
- гранти, сертифікати, свідоцтва;
- дипломи різних конкурсів;
- інші документи на розсуд автора.
Портфель відгуків включає відгуки керівників різних рівнів, колег, читачів про роботу бібліотекаря, оцінку результатів праці, тексти висновків, рецензії на авторські матеріали, рекомендаційні листи, інші матеріали, що характеризують автора портфоліо і рівень його професіоналізму.
Останнім часом більшість матеріалів формується в електронному варіанті. Дана форма портфоліо припускає створення електронних папок і систематизацію наявних архівів.
Метод портфоліо, відображаючи еволюцію професійної діяльності фахівця, дозволяє самостійно проаналізувати і узагальнити свою роботу, встановити результативність і зробити відповідні висновки, розвинути навички рефлексії (самооцінки), оцінити рівень досягнень, виявити цінний досвід для поширення, побачити перспективи власного професійного зростання та подальшого розвитку бібліотеки.
Портфоліо неможливо розробити один раз і на все подальше професійну діяльність, тому накопичення і систематизація документів повинна вестися протягом всієї діяльності фахівця.
Ще сучасна технологія портфоліо дає змогу накопичувати та оцінювати індивідуальні читацькі досягнення.
Завдання, які вирішуються через «Портфоліо Читача» (далі — Портфоліо):
- підтримка високої мотивації до читання;
- формування функціональної грамотності — уміння ставити цілі, планувати й організовувати власну читацькудіяльність;
- розвиток навичок рефлексії читацької діяльності користувачів;
- створення передумов та можливостей формування читацьких потреб, інтересів, цілей, кола і продуктивності читання;
- сприяння успішній соціалізації;
- сприяння відродженню різних видів сімейної читацької традиції, як однієї з основоположних функцій у зародження любові і потреби читання підростаючого покоління.
Портфоліо може складатися з 5-ти розділів:
- «Як усе починалося...»;
- «Моя читаюча родина»;
- «Мої читацькі переваги»;
- «Мої читацькі досягнення»;
- «Презентація читацьких успіхів».
Цікаві матеріали можна знайти за посиланнями
8 професійних навичок бібліотекаря
Якими ж компетенціями має бути наділений бібліотекар для розвитку бібліотеки у суспільстві знань? Пропонуються 3 основні мета-компетенції, що є загальними передумовами для розвитку:
1. вміння оволодівати знаннями і застосовувати їх для змін та розвитку - учбово-пізнавальна компетенція
2. здатність за допомогою інформаційних технологій самостійно шукати, аналізувати, відбирати, обробляти та передавати необхідну інформацію - інформаційна компетенція
3. вміння вести діалог, володіння навиками взаємодії з оточуючими людьми, вміння працювати в групах, знайомство з різними соціальними прошарками - комунікативна компетенція.
На додаток до цих існує ще 5 компетенцій, що особливо необхідні в процесі трансформації класичної бібліотеки в бібліотеку суспільства знань, компетенцій, що стали дуже необхідними останніми роками.
4. навички навчання, викладання і посередницької діяльності. Ці навички мають розглядатися у зв'язку із
зростаючою потребою населення в умінні використовувати засоби масової інформації і відповідному рівні комп'ютерної грамотності, а також для підтримки безперервного процесу трансформації бібліотечного простору різними способами.
5. навички в сфері маркетингу.
6. постійне підвищення компетенцій в сфері ІКТ для всіх працівників бібліотек. В найближчі роки ці навички матимуть вирішальне значення для перетворення бібліотек в установи, що зможуть конкурувати на ринку інформаційних послуг.
7. професійна компетентність в різноманітних предметних областях, традиційно, є також необхідною.
8. Навички лідерства і управління стають дедалі важливішими, адже створюють умови для оперативного впровадження нових бібліотечних послуг.
Саме ці компетенції відображають бачення нової публічної бібліотеки, доступної у віртуальному і реальному просторі, яка постійно пропонує послуги, що допомагають населенню будувати своє життя і вирішувати проблеми, надихає їх на навчання протягом життя та творчість
http://olga-methodlibkyiv.blogspot.com/2012/04/8.html
